Для кожної православної людини покликання на захист Вітчизни - дотримання заповідей любові, тієї любові до Бога і ближнього, яку заповідав нам Сам Ісус Христос. Не випадково саме про любов говориться у словах Христа про тих, хто "душу свою покладе за другі своя" (Ін. 15; 13). Цю любов Церква несе у світ і звертає не тільки до окремої людини, а й до народу, закликаючи любити перш за все своїх ближніх, свою Батьківщину.

У часи Святої Русі поняття віри і Вітчизни були неподільними, і стаючи на захист Вітчизни земної, кожен воїн знав, що захищає і Небесну Вітчизну. Захист Батьківщини був захистом Віри. Церковне благословення такого подвига було природнім, адже Церква закликала до захисту православного світу - світу, нероздільного у вірі. Ця любов до Вітчизни земної знайшла відображення в історії Православ`я духовним подвигом багатьох подвижників.

Величезна кількість воїнів своєю мужністю, жертовністю заради Віри і Вітчизни, заради близьких і рідних не раз рятувала свій народ тоді, коли загибель здавалася неминучою. Скільки їх було - відомих та тих, чиї імена не збереглися! Хоробрий Димитрій Солунський, Ілля Муромець, Феодор Стратилат, Олександр Невський, Димитрій Донськой, Іпатій Коловрат боролися за Віру і Вітчизну проти ординських та фашистських завойовників. Коли українські землі опинилися у складі польської держави Жечі Посполитої, і нашому народу стали нав`язувати іншу віру, на захист православ`я виступили відважні козаки. Вони не тільки воювали з татарами, але й мужньо билися за віру своїх батьків із польськими шляхтичами. Саме віра надавала нашим воїнам сили духу і стійкості у бою. Тільки віра дає змогу подолати могутність будь-якої зброї.

Подвиг за Віру і Вітчизну завжди вважався найжертовнішим. Церква завжди брала активну участь у патріотичному русі, допомагала воїнам та їхнім родинам, вона завжди була зі своїм народом. Не зважаючи на те, що влада намагалася роз`єднати народ і Церкву це розділення було штучним, і ми дуже добре розуміємо, що у нас одна історія, одна Вітчизна, спільне минуле і таке ж спільне майбутнє, плекання якого - наше головне завдання.