Святі - сіль землі. Вони - сенс її буття. Вони - той плід, заради якого вона зберігається. Рівноапостольна Марія Магдалина, великомученик Георгій Переможець, святитель Микола Чудотворець, преподобний Сергій Радонезький, великомучениця Катерина та багато інших людей, яких ми називаємо святими, догодили Богові своїм життям на землі. Усіма своїми справами вони прославляли Господа: не боячись покарань, вони скрізь розповідали про вчення Христа і жили за Його законами. Жодну людину, що звернулася до них за допомогою, не залишили вони без уваги, від невиправних помилок вберегли вони багатьох нужденних, безліч добрих справ зробили!

Але сьогодні під високим званням "святого" люди мають на увазі високоморальну людину, добру і милосердну, віддану справі. Хоча моральний бік особистості - це тільки одна з умов святості, а власне святість означає значно більше: близькість людини до Бога, єднання благодаті Божої з душею людини, осяяння всього єства вічним нетлінним світлом Божества.

Святий - це храм, у якому Бог незримо присутній і являє Свої сили, тому, коли ми славимо святого, ми перш за все прославляємо Бога. Ми не принижуємо Батька, вихваляючи дітей, яких він виховав. Ми славимо людину, яка за природою своєю схожа на нас, але по благодаті піднеслася на ангельську висоту.

Святість - це відповідність людини своєму найвищому призначенню. Саме до таких людей повинні ми дослухатися, у них повинні навчатися християнській досконалості. Вони мають бути для нас прикладом і взірцемнаших дій, слів та думок. Своїм моральним прикладом вони виблискують, як зірки на небосхилі.

Прочитай житія святих і дізнайся більше про їхнє життя та подвиги, а потім спробуй зобразити ці чесноти у своїй роботі.

Література до теми:

1. Митрополит Вениамин (Федченков). Божии люди.
2. Светлана Девятова. Православные старцы ХХ века. - М., 2004.
3. Преподобные старцы Оптиной пустыни. - Нью-Йорк, 1992.
4. Жития святых (в изложении для детей) - М., 2004.